Марії Іванівні Литвинець

Нехай  ті  дев’яносто  літ,
Що  за  плечима  залишились,
Не  струть  отой  чарівний  світ,
В  якому  з  Вами  ми  зустрілись.

Залуква.  Школа.  П’ятий  клас…
Тоді  зустріли  вперше  Вас.
Й  почули:  «Ціхо!  Не  шуміть,
А  всі  ботаніку  учіть.

Щоби  в  селі  хазяйнувати,
Ви  маєте  багато  знати…»
Чотири  роки  з  класу  в  клас,
Ми  на  урок  чекали  Вас!

Над  контрольними    сиділи,
Різні  досліди  робили,
Екзамени  готували,  
На  ділянці  працювали.

Трави  лікарські  збирали,
З  них  гербарії  складали.
Скрізь  ми  з  Вами  мандрували  -  
Флору  й  фауну  вивчали.

І  співали,    й  жартували.
В  полі  буряки  збирали,
У  теплиці  «пропадали»
Та  кроликів  доглядали  …

Дорослими  давно  ми  стали.
Ваші  знання  -  з  собою  взяли.
І  знаємо,  як  льон  цвіте,
Капуста  й  морква  як  росте.

Як  і  коли  часник  садити,
Навіщо  з  липи  чай  варити.
Як  вилупиться  каченятко,
Що  їсть  свиня,  що  козенятко.

Як    й  чим  пшеницю  підживити,
Як  полуниці  розсадити…
Поради  цінні  у  житті…
За  це  поклін  Вам  до  землі.

У  дев’яностий  ювілей,
Бажаємо  здоров’я  й  сили,
Щоб  радість,  щастя  та  добро
До  Вас  у  дім  рікою  плили.

Щоб  квіти  навкруги  буяли,
Зозулі  довгий  вік  кували.
Щоб  проявив  Господь  до  Вас
Свою  любов  й  ласку  не  раз.

Хай  Небеса  Вас  бережуть,
І  сонце  променем  ласкає.
Хай  Матір  Божа  стереже,
А  Бог  Ваш  вік  благославляє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353111
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.07.2012
автор: палагняк