Школа! Хіба лиш споруда?
Це храму науки ім’я.
І, мабуть, у першу чергу -
Велика шкільна сім’я.
Це – галасливе подвір’я,
Зошити, класи, дзвінки…
Для кожного незабутні
Шкільних років сторінки.
Це – безтурботне дитинство,
Мандрівка в Країну Знань,
Уроки, гуртки, перерви -
Світ наших захоплень й бажань.
Це успіхи та поразки,
Що в долю нашу вплелись,
Це бійки, страх, сміх і сльози,
Бо ж різне траплялось колись.
Школа! Хіба лиш навчання ?
Це ж юності пишний квіт,
Перше палке кохання,
Романтики й лірики світ.
Екзамени та контрольні -
Науки здолана гора.
Років тих учнівських суцвіття,
Без сумніву, гарна пора.
Це дружби випробування,
Наші шалені літа,
Фантазія та реальність,
Стежина в доросле життя.
Це шліфування тих граней,
З якими ми маємо жить.
Це те, що ніколи в світі
Нам не забути й на мить.
