Будь зі мною, о будь, тепле марево літа.
Засинай на світанку й пропахни полином
Розвидняйся блакитним мереживним цвітом
І розписуй словами мій розум і стіни.
Будь-но пам’ятним. Виділись тихим зітханням
Грій мій погляд узимку і смійся зі мною,
Лоскочи мені п’яти своєю травою,
І іди на уступки капризним бажанням.
Розливай свої ріки, збирай своє жито,
Дочекайся дощу і відкрий настіж вікна,
І коли прийде осінь спрямуй непохитно,
На її карий погляд свій сіро-блакитний.
Хай все йде своїм чином. Хай стане тривожно
Хай лелеки здіймаються в небо й світає
Нащо нам щось втрачати, коли із нас кожен
Заповітне, таємне в шухлядці тримає.
