Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: Мамині рушники - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 16.07.2012 - 15:16
Мамині рушники завжди будуть нагадувати про себе... Вірш зворушливий і ніжний, від нього віє теплом!!!Дякую вам Віталію!!!Тамара Шкіндер, 05.07.2012 - 08:41
Душевно, красиво, з елементами опису творчості народних майстринь, які близькі і дорогі серцю кожного українця. Дякую, Віталію.
Наталя Данилюк, 04.07.2012 - 22:25
Який теплий і душевний вірш. У вишитті вся доля нашого народу,його душа.Тому мама,вишиваючи рушник,вкладає в нього всю свою ніжність і турботу,пісенність і щирість своєї душі.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби і наші діти берегли традиції...
Валентина Ланевич, 04.07.2012 - 18:45
Ой, яка краса! Вишиті рушники, картини - це і мого дитинства світ!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я колись ще побачу рушники Вашої матусі...
Дощ, 04.07.2012 - 15:23
Дуже зворушливо! У мене хата і досі в рушниках, що їх вишивала мама... Рука не піднімається на таку красу...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До мене колись до хати зайшов австрієць, як він просив продати рушник... А це ж моє!!! Дякую, бережімо!!!
АнГеЛіНа, 04.07.2012 - 14:00
"Вони - це дитячі сторінки життя,Коли я їх бачу, то я ще дитя." Дуже ніжно!.. Світло... |
|
|