У пам’яті візьму з собою високі гори, що димлять,
І чисті води кришталеві, що з гір, співаючи, біжать.
Ліси казково урочисті, що манять шумом верховіть,
Розповідаючи тихенько про тайни вже минулих літ.
І гомін пташок на світанку, косулі блискавичний біг,
І сяйво снігу, що на Сніжці, як марево, велично ліг.
Назавжди серце полонили потоки, скали і ліси…
Частина Польщі – Ярковіци – куточок райської краси.
