Звуки завиваючого вітру,
Порваних порух вітрил,
Крутиться руль без зупину,
Серед безкраїх морів.
..а на палубі трупи,
Смерть і сморід стоїть,
І почорнілі зуби,
Цинга свій танець вершить.
Чути як хлопають двері,
Скрегіт прогнивших дошок.
І шелестіння паперу,
Із висушених білих кісток.
А біля трупа пістолі,
Один у кістяній руці,
Скільки сміливості треба,
Щоб обірвати собі..
І от розрізаючи хвилі,
Корабель далі поплив,
Ховаючи рани на "тілі",
Трагедію синіх морів.