Ще не били рано дзвони
В церковній дзвіниці
Всі забувши забобони,
Пішли на дільниці.
Поспішали поставати
До клубу на ганок.
Ішли владу обирати –
У лютневий ранок.
Всі послухали дебатів,
Дана їм оцінка.
Було двоє кандидатів –
Чоловік і жінка.
Він – високий і телистий,
Яєчком підбитий,
Дужий, сильний і м’язистий,
Колишній “ЗЕКритий”.
А вона – худа, тендітна,
Родимка на носі.
На папері дуже бідна,
З колачем в волоссі.
Правий берег був за неї,
Лівий більш за нього.
Підтримували ті ідеї –
Лиш би не чужого.
Ой точились тоді сильні,
Важкі суперечки.
Продаватись були схильні
І за пачку гречки.
Хтось за їжу, хтось за гроші
Йшов голосувати.
Не важливо чи хороший –
Головне обрати.
Усі вправно повкидали
Бюлетні до урнів
І найкращого обрали –
Дурня серед дурнів.
Ох обрали! Ми дізнались...
Донбаського сина.
За якого об’єдналась
Уся Україна.
Ну і став він президентом,
Реформи проводить.
Користується моментом,
Порядок наводить.
Першим ділом конкурентів
Посадив в “холодну”,
Щоб не було претендентів
На владу народну.
Живе тепер в Межигір’ї,
Там собі газдує.
Голим ходить по подвір’ї
І “у вус не дує”.(с)
)))) Молодець!
Молодець!...Дуже правдивий вірш.
