Нічної тиші боязку вуаль
Сполохав сич глузливим переливом.
На думи наштовхнув холодним мстивом
Співак, що душу розпинав між паль:
«…кашерність слів та вишуканість фраз,
Слащавих речень втаєна отрута,
Стискають серце щупальцями спрута…
Такі обійми відчував не раз..."
Лиш соловей затенькав у гаю,
Віщуючи початок дня нового,
Закінчив пісню сич поглуму свого
І зняв з розп’яття душеньку мою.
…кашерність слів та вишуканість фраз,
Слащавих речень втаєна отрута,
Стискають серце щупальцями спрута… - Моторошна історія... Та добре,що навіть після найтемнішої ночі завжди сходить сонце...
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
…кошерність слів та вишуканість фраз,
Слащавих речень втаєна отрута,
Стискають серце щупальцями спрута… -- Ваш ЛГ -- витончено сприймає слова і поза ними... і за "кошерністю слів" відчув приховану ворожість... добре, що соловейко затенькав....
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00