Мене твоя любов і не пускала
А так би з легкістю я відірвався від твоїх ідей
Хай те що було - зникло би пропало
Бо ти є найдивн іша між людей
Коли бажання знов мені диктують
Зробити щось та варте тих очей
Твої ж слова щось навпаки мурують
Ховаючи романтику ночей
Та було почуття і була віра
І прагнення знайти той компроміс
Який здається ти також знайти хотіла
Бо насолоду спільну б нам приніс
Та знову розмовляємо на різних мовах
Не розуміючи таких простих речей
А так хотілось розумітися з пів слова
При тому не відводячи очей
Мабуть найбільша помилка у тому
Що до того моменту сплинув час
А сумнів супроводжував нас навіть вдома
І серед ночі він діставсь до нас
Відверто визнаю що навіть радий
Й радію що завершилось ось так
Бо скільки б не складали ми тиради
Та щось суттєво не змінилося б однак.