UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВОЛОДАР ЛІСУ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 03.04.2012 - 13:02
 Потужний твір, що кличе нас до бережливого відношення до природи. Переплетіння таємничості і щирої любові до усього живого. не ступай за туманну завісу: я – володарка лісу… і прадавні мої таємниці не збагнеш крізь прорізь рушниці… не відчуєш на лезі ножа, людино Дякую, Валю! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я -- володарка (самозванна...  ) невеличкого тутешнього лісу, тому й вдалося переплести таємнічість і любов до життя, будь кому б воно (життя) належало... таємничість і любов до життя -- оце і є ліс... Ви, пане Ігорю, як завжди -- афористично-точно-красиво кажете... дякую щиро... 
Margoshenka7, 05.02.2012 - 22:57
Так пейзажно-образно,мабуть, не писав ніхто з часів Лісової Пісні... І нехай я і помиляюся, але Ви, Валю, мене вразили глибиною зв'язків з її величчю - українською природою... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Margoshenka7, щиро вдячна за живі слова Ваші... не помиляєтеся і на йоту -- я з предковічного лісу так і не вийшла, я там живу, печалячися тут і сумуючи за "домою" своєю... і Ви, думаю, переживаєте у глибині сум, пОклик... інакше не відчули б мого пуповинного зв"язку... отже, ми з Вами -- "лісовИчки"... яким даровані безсмертні душі, ми полюбили і дух солом"яний, але лісу не нищимо, дитинно і захоплено любимо його... 
molfar, 26.01.2012 - 20:12
Почуваючи себе невід`ємною частиною описаних Вами володінь, виражаю глибоку вдячність за глибоке осмислення теми. Мольфар.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вельмишановний пане Мольфаре! чемно і радо дякую Вам за візит і за прихильність Вашу до мого "Володаря лісу"... справді, хто більше знає про ліс, чим мольфар?... тому, сумніви геть! -- усе вийшло в мене правильно... дякую за упевненість, якої Ви мені додали думкою Вашою...тут, де я живу -- кілька лісків, лісгоспівських, бо тих, справжніх, законних, які належали самі собі і Природі, уже ніде немає... але спасибі хоч і за таку радість... то отже, в одному із лісів тутешніх, я знайшла справжнього того престола -- він дубовий... нетлінний... я воссідаю на тому престолі і почуваюся володаркою лісу, Тарою (в смислі -- турботливою володаркою...)не випадково ж ліс показав мені, де заховано Престол... лісок цей пойменований мною ПРЕСТОЛЬНИМ... хочу сказати, що цей вірш -- не гра уяви, а ... картинка з натури... заходьте інколи -- буду радо Вас зустрічати
Леся Геник, 26.01.2012 - 18:14
Читати треба вдумливо! Мудра поезія з глибочезним змістом! При чому виокремлю для себе два аспекти розуміння: глобальний, що висвітлює проблему взаємодії людини і природи, і інший - внутрішньоособистісний... Захоплююсь, Валю, Вашим уміння так багатогранно розкривати сутність...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
світ єдин... але багато-багатоплановий.... "що вверху -- те й внизу..." приємно, що Ви читаєте мене, і що пишете... це важливо і для мене приватно, і для процесу... 
Наталя Данилюк, 26.01.2012 - 15:45
Віч-на-віч з природою-прекрасно,мудро,глибинно,чуттєво. Дуже вдало перевтілилися в лісового духа,так тонко все відчули,пережили,передали-аж до читача донісся той свіжий прохолодний подих прадавнього лісу! Чи не ранкова пробіжка надихнула Вас на такий прекрасний вірш?  От і маєте ще один чудовий поетичний твір у своєму доробку,з чим я Вас і вітаю,люба Валю!   -це Тара,дочка Перуна,священне божество лісу у старовірів.   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
схожа на мене Тара Ваша... Людина і Природа... коли людина перестане Природу агресивно експлуатувати і нищити, а прийде до неї з синівською шаною і любов"ю -- тоді тільки стане "царем природи"... ДО РЕЧІ, СТРАХ І ЗЛО З"ЯВИЛИСЯ ПОМІЖ УСИМ ЖИВИМ ПІСЛЯ ПАДІННЯ ЛЮДИНИ. до того -- діти гралися з левинятами, лані і вовки поруч воду пили зо струмків... таке колись знову буде -- вірю в це безсумнівно! коли Людина достойна стане посісти обіцяний Вітцем спадкоємний Престол -- нетлінний....дякую Вам за слова високі Ваші і за ілюстрація окрема подяка -- дуже мені до серця вона... 
Дощ, 26.01.2012 - 11:43
На серйозні роздуми навертає Ваш "Володар лісу". Існування людини напряму залежить від стану довкілля, лісів та їх мешканців, зокрема. Ви загострили увагу на дуже актуальній темі. Клас!!! (...споглядати пильно і мочки = моВчки?) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий пане Дощ! помилку -- виправила, добре, що підказали... тема... мрія моя про часи, які прийдуть неодмінно -- коли люди перестануть послуговуватися силою і металом, жадністю керуватися, а згадають про мудрість... і що вони -- спадкоємці Бога на землі...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 26.01.2012 - 09:11
ДЛЯ МЕНЕ, ВАЛЮ, В ТВОЇЙ ПОЕМІІСНУЄ НЕ ОДНА ЛЮДИНА-ЛІС ПРОБЛЕМА, НЕ ТІЛЬКИ ТЕМУ ЦЮ ВБАЧАЮ Я - ТИ ОПИСАЛА МАЙЖЕ ВСІ АСПЕКТИ РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ!!! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно, що Ви, КОНСУЕЛО, зазирнули глибоко "під обкладинку" цього вірша... так, тут не тільки екологічна тема... дякую за розуміння Ваше багатопланове...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
про ліс же... "Я -- ВОЛОДАРКА ЛІСУ" -- ПРИЄМНО ПИСАТИ ТАКІ СЛОВА... ВЖЕ ЗАРАДИ такої ілюзії вартувало... дякую Вам!
Володимир Шевчук, 26.01.2012 - 08:46
лиш підгледишмою таємницю, як щоночі почне тобі сниться в злеті підстРелена птиця, 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий Во-ло-дю! дякую щиро за увагу і за УВАЖНІСТЬ Вашу! Звичайно ж, Ви праві -- я вже підправила... досить підступна помилка затесалася.... увесь торжественно-трагічний смисл звела на нівець ... справді вдячна, Володю, що зауважили і сказали....а найбільше -- що зайшли
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
