Прожиті миті спливають годинами,
Переходять у дні, що збираються в роки.
Ми, веселі й сумні, зі своїми родинами
Робимо часові кроки.
Хтось пройшов щойно перший свій рік
Хоча добре й не вміє ходити,
Хтось забув вже років своїх лік
(В його внуків дорослі діти).
Може в когось родився син,
А хтось вперше зізнався в коханні,
Ще учора хтось був один,
Нині ж має в людей визнання.
І всерівно чи маєш ти статок,
Чи старий ти, чи ще дитина...
І якщо й проживеш не багато,
Головне щоб ти був "Людина"!
"Головне щоб ти був "Людиною"!" 
