бо висохне це у тобі не згорить
і одлюбиться й верне
у камеру з вічним мов тиша режимом
де липне на стіни хіба що пусте і пусте
і там за вікном де порубані відчаї весни і верби
нічого крім простору страшно-густого
і жовтого не росте
і кожного року і кожного крику
лишаються мапи з якими не можна піднятись на лікті
і вени настільки криві
чи то гострі як нігті
без дотику можна знайти
лікар виписує не листопад
він виписує ліки
бо в нього такі понти
