Ти сказав люблю-кохаю,
а я не знаю,
а я просто не знаю,
що таке "люблю-кохаю".
Я дивилася у твої з туману очі,
що не спали вже дві ночі
як стукали від холоду зуби,
і тремтіли твої пухкі губи.
Пролунали мого голосу звуки,
відіграли серця стуки
біль і муки,
схолодніли твої білі руки.
Не змогла сказати "так" і "ні",
було важко мені
тебе згадати за ці дні,
що минули, ніби уві сні.
А я не збагнула твого почуття,
у нас із тобою різне життя,
не поєднують вогонь і воду,
не можна порушувати моду.
Я тобі сказала,
що все буде добре і все минеться,
хоча я знала,
що твоє серце від слів розіб'ється.
Я тебе не втішала,
я просто відпустила,
щоб я не сказала,
все одно б боляче зробила.
