Ти немов каліграф написала свою Сторі Лайф
Бездоганна в навчанні, прекрасна дружина й мати
Так приємно було про достаток та спокій дбати
Та в тобі інша Ти в потаємних глибинах жила
Він ввірвався у мрії, чарівний хоча й не ввері
Ти його малювала колись в заборонених снах
Він звичайний, як всі... тільки щось таємниче знав
І в душі твоїй наскрізь спромігся відкрити двері
Так словами торкавсь, як інші нездатні руками
І коси розплів всім твоїм забороненим мріям
Противитись як, якщо слово і серце вже мліє
Й кордони летять ті, що ти будувала роками
І що там казки про Алісу, що у Задзеркаллі
Ти в шоці від себе, "Це сниться" - єдина утіха
Та сон цей занадто приємний для тебе на лихо
А спроби прокинутись важчі стають чим далі
Та вмить тверезієш - "коханий" вернувся з роботи
Про іншу тебе нагадають по тілу мурашки
Ти добра і чемна, хоч бути такою вже важко
Погодуєш, приспиш і в он-лайн повернешся потай
Та хто ж він такий??? Пощастить як такий же як ти
Робота, дружина... Буває... Розмріявся просто
Так вийшло у вас... У єдиний сплелись мрії простір
Знов дружину приспить, щоб до тебе в онлайн утекти
А може й маньяк, чи звичайний збоченець, злодій
Вважає що грішним усім позаштатний психолог
І знала б всю правду й на крок не впустила б ніколи
І ти вже пропала, від першого слова... відтоді.
то ти хворий на поезію чи на жінок в клубі поезії?
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
до чого тут я взагалі - всі претензії до Євгена Юхниці - це він тут діагнози ставить... але одне можу сказати точно - без жінок з клубу поезії і половини пісень і віршів не написав би