36.ВЕРБЛЮД
Навіювання вед
Шрімад-Бгагаватам «Пісня перша».
Причини й наслідки створив для створення усіх світів
Й створив живі істоти для насолоджень в цьому світі,
Створив з себе самого, Духа свого – Владики всіх енергій:
Духовного в свободі вічній і підлеглої в матерії душі,
Обумовленої у аспектах всіх й мізерної в нікчемності своїй.
Але ця відокремлена, невід’ємна іскра виклик кидає
Невіглаством і пристрастю – енергією ілюзорною своєю,
Матеріальний розум до спокуси й насолоди тіла спонукає,
Бажанням творить почуття, хоч безпорадна в здійсненні бажань,
Плоди невдячно поглинає, та Око Його повсюдно споглядає,
Бо початково всі істоти були і є Його Єством по суті
І насолоджується, і страждає від їх насолоджень і страждань.
Енергія відповідей і питань весь світ заполонила і всі
Шукають відповіді без кінця і краю на питання різні,
Жують колючки смачно, та ранять свій язик, не знають,
Що разом з ними кров свою, як солодкий мед ковтають
І п’ють її, творячи плоди, як колючки острі в цьому світі.
Питань кровавих творять більше, чим більше поглинають,
Бо немає відповідей на питання всі, та все-таки жують
І насолоджуються, але чим більше – хвороби тяжчі і триваліші стають.
Жалюгідний шлях, бо живі істоти в нездоровому стані живуть,
А раптове зменшення страждань помилково за щастя приймають,
Безплідно в безмежній пустині блукають, Істини піщинку шукають,
Але відповіді – в Ведах на питання всі. Хіба бачать сліпі? О, люд!
То по суті – верблюд?
Релігійні служби; жертвоприношення бажань; шлях пізнання:
Звільнення від гордості, пихи й насилля; досягненння
Терпіння й простоти; опанування почуттів своїх; посвята
Духовному себе; звільнення від пут буття; усвідомлення:
Народження, смерть, старість, хвороби – наслідки, страждання;
Віддане Йому служіння – з Його Єством єднання.
