36. Верблюд/укр/

36.ВЕРБЛЮД    
                                                                                     Навіювання  вед
                                                               Шрімад-Бгагаватам  «Пісня  перша».
       Причини  й  наслідки  створив  для  створення  усіх  світів
Й  створив  живі  істоти  для  насолоджень  в  цьому  світі,
Створив  з  себе  самого,  Духа  свого  –  Владики  всіх  енергій:
Духовного  в  свободі  вічній  і  підлеглої  в  матерії  душі,
Обумовленої  у  аспектах  всіх  й  мізерної  в  нікчемності  своїй.
Але  ця  відокремлена,  невід’ємна  іскра  виклик  кидає
Невіглаством  і  пристрастю  –  енергією  ілюзорною  своєю,
Матеріальний  розум  до  спокуси  й  насолоди  тіла  спонукає,
Бажанням  творить  почуття,  хоч  безпорадна  в  здійсненні  бажань,
Плоди  невдячно  поглинає,  та  Око  Його  повсюдно  споглядає,
Бо  початково  всі  істоти  були  і  є  Його  Єством  по  суті
І  насолоджується,  і  страждає  від  їх  насолоджень  і  страждань.
     Енергія  відповідей  і  питань  весь  світ  заполонила  і  всі
     Шукають  відповіді  без  кінця  і  краю  на  питання  різні,
     Жують  колючки  смачно,  та  ранять  свій  язик,  не  знають,
     Що  разом  з  ними  кров  свою,  як  солодкий  мед  ковтають
     І  п’ють  її,  творячи  плоди,  як  колючки  острі  в  цьому  світі.
     Питань  кровавих  творять  більше,  чим  більше  поглинають,
     Бо  немає  відповідей  на  питання  всі,  та  все-таки  жують
     І  насолоджуються,  але  чим  більше  –  хвороби  тяжчі  і  триваліші  стають.
     Жалюгідний  шлях,  бо  живі  істоти  в  нездоровому  стані  живуть,
     А  раптове  зменшення  страждань  помилково  за  щастя  приймають,
     Безплідно  в  безмежній  пустині  блукають,  Істини  піщинку  шукають,
     Але  відповіді  –  в  Ведах  на  питання  всі.  Хіба  бачать  сліпі?  О,  люд!
                                                                                                                                             То  по  суті  –  верблюд?
           Релігійні  служби;  жертвоприношення  бажань;  шлях  пізнання:
           Звільнення  від  гордості,  пихи  й  насилля;  досягненння
           Терпіння  й  простоти;  опанування  почуттів  своїх;  посвята
           Духовному  себе;  звільнення  від  пут  буття;  усвідомлення:
           Народження,  смерть,  старість,  хвороби  –  наслідки,  страждання;
           Віддане  Йому  служіння  –  з  Його  Єством  єднання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262041
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2011
автор: Володимир Кондратик