22.СПОКІЙ
Краще, щоб було, що хоче,
Щоб мав спокій у душі,
А також і хотів, що може.
Якщо ні – життя в спокусі. І тоді,
Отрута жадоби роз’їдає,
Темне світло промениться
І розум не бачить, туманіє
Від заздрості. Вже і не спиться.
Коли має все, що хоче:
Владу, гроші, все може -
До Істини стоїть ближче.
Подивився в Боже Око – і не хоче.
Коли нічого не може мати,
То краще вже нічого не бажати.
Щоб життя в гармонії було -
Треба суть світу пізнавати,
Другим жити не мішати,
Жити тихо, смирно,
То і хата буде скраю,
І не чути, і не видно,
Спокій, просто цвинтар.
І тоді -
Зник, як булька на воді.
