Криком міфічного птаха Свободи
У серце вривається вкрадливий сміх,
В згублених пір'ях - втрачені р́оди,
В помаху крил - непрощений гріх;
Ледь видима тінь під ногами маячить,
Слід від польоту птаха вгорі -
Доказ єдиний, що птаха позначить,
Він сяйвом закритий Сонця-зорі.
Вловленим співом розуму краєм
На очі спадають картини Життя,
І байдуже серцю, що правди не знаєм,
Краще в ілюзії й без вороття,
В танці так добре здаватися Вільним,
Вибір завжди тримать у руці,
Дихать в дорозі подувом хмільним,
Змальовану посмішку лишать на лиці,
І мчати за тінню, не знаючи шлях,
Сліпо до прирви, а хоч би й додолу,
Народжені Вільними, загублені в днях,
Вбиті Свободою від правди уколу...
дійсно....дуже "по-дорослому".....Не стомлююся казати, що ти молодець ))
