Зустрічають по одежі,
Проводжають по думках,
Ти думки свої ховаєш,
Ти весь час ховаєш страх.
Щоби лишнє не почули,
Ти навчився вже мовчати.
Хай гадають, хто ти є –
Не треба правду відкривати.
Ти один, бо ти покидьок в душі.
Ти такий удень і вночі.
Ти своє життя не цінуєш,
Щоб найліпше себе вбити,
Сам довкола все руйнуєш,
Прагнеш щось нове створити.
Люди, що живуть, як в пеклі,
Хай не знають, що це ти
Їм таке життя створив,
Тому й прагнеш самоти.
Ти один, бо ти покидьок в душі.
Ти такий удень і вночі.
Ти по вулиці пройдеш,
І ніхто не зрозуміє,
Що людина, так убрана,
Страшне зло творити вміє.
