Будда учора заснув десь о п'ятій чи коло шостої
Будді було не до мальованих (не малюнкових) Лялиних снів
Будда не курить більше, не слухає інших і не чекає весни
Він полюбляє зиму та не-казкову сьогоднішню осінь.
Літо чекає знайомого незнайомця, як іноді - Ляля
Сьогодні дівчата удвох дочекалися казки нічної від нього (чи Бога)
Казка з життя не для всіх, але Лялі і Будді вона до вподоби
Кожному з власних причин і з власної (хоч і не вголос) правди.
Ляля не лялька, та й Будда насправді не Будда зовсім
Вони разом|окремо шукають таємні засніжені стЕжки до щастя
Небу сьогодні робота: ниток життя рудих-різнобарвних допрясти
Вплести у зорі, у душі, у серце, у сутінок просінь.
Ляля читає наразі. Захоплено, щиро, наївно та по-дитячому
Будда давно прочитав (він знає цю казку напам'ять з січневої ночі)
Ляля - не лялька. Кохання - не іграшка. Той зрозуміє, хто схоче
Може Лялі більше не грати, а жити буття по-справжньому?
