Що сниться емігранту на чужині?
Чому душевний щем з'їдає дні
Лише палка любов до Батьківщини
Зігріє у реальності сумній.
Поглянь довкола- всюди чужі долі,
А ти ворона біла тут, чужак,
Немов пташина просишся на волю,
Відчувши гіркоту життя на смак.
Ні теплої долоні, ні притулку,
Не залатаєш рану у душі…
Лиш серце в кулаці та очі в смутку
І трошки заплямовані вірші.
Ти спину гнеш і серце рветься навпіл
Як там Марійка, підросла, мабуть?!
Про неї спогади- це чудний напій,
Що повертає всю життєву суть.
А ненька? Ти віддала б все, що маєш,
Щоб знов відчути рук її тепло…
Домівка рідна-то ключі до раю.
Чому життя до пекла привело?
Що сниться емігранту на чужині?
Чому душа скитається у млі?
Лиш не протягне руки Батьківщина,
Їй всеодно, що в емігранта на душі.
останню фразу не зрозуміла...
ой..дякую)неуважна
