Лиш провели ми за обрій
Спеконосне літо,
Як вже осінь он хоробро
Йде до школи з дітьми.
Накинула цвіт-хустинку
З золотом на френзлях
І підправила картинку
На деревах пензлем.
От дістала зошит й ручку,
За парту всадилась
Й написала тему рвучко:
«Я вже народилась!
Відтепер уже до грудня
Буду панувати.»
Розкупили пополудні
Гречку депутати,
Бо у осені цієї
Іспити у жовтні,
Ото вони землю риють
Уже від сьогодні.
Треба ж буде якось люду
Голову скрутити,
Вигадали ось облуду -
Гречку всю скупити!
Щоби потім за ту гречку
Поділить країну.
Гречкомагія, та й годі!
Бідна україна!
Сперш довели народ бідний
До жебракування,
А у жовтні (і не стидно!)
Вже голосування.
Не купуйтесь, люди добрі,
На ту їхню гречку,
Бо одінуть вам голоблі,
Накинуть вуздечку.
Й дальше будем, аж по груди,
Ми багно місити,
Щоби наші депутати
Могли добре жити!
Правду пишеш, Ігоре! Але "...стидно" -
русизм, тому пропоную один катрен змінити:
Довели народ наш змором
До жебракування,
А у жовтні (і не сором!) -
Вже голосування.
Захотіли лихі люди
нами керувати,
а ми взяли та й пустили
недругів до хати.
Їм довірили Вкраїну
(читай: свою долю),
а вони у домовину
вклали нашу волю.
Тож тепер вже нарікати
я не маю сили.
Чи то йти голосувати,
чи брать до рук вила?
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00