Пливли човни по Дніпру,
А я думала - умру.
Мене несло до небес,
Крізь течі́ю, все без меж.
Сонце в річку опустило,
А я просто оп*яніла -
Закружляла із зірками
До світанку, до нестями.
Просто сидіти і мліти,
Просто чогось, та й хотіти.
Коли мрієш - забуваєш :
Справжніх крил то ти не маєш.
Але впасти не боялась
Полюбились - так й віддалась.
Закружляла із зірками,
Цілувалась з місяцями.
Обіймалася з пітьмою,
Пестилися з тишею.
Не змогла згасить водою полум*я зколишене.
Пливли човни по Дніпру,
Пливли зорі крізь імлу.
Полюбила - закрутило
До небес - туди, де мрія.
Крил нема - лише безмежність,
Є кохання, є залежність
Напиватися росою
Та й радіти Божій волі.
