Чи то було, чи не було?
Заможне батьківське село.
Реве худоба у хлівах
І зріє колос на полях.
Комбайни весело гудуть,
Машини урожай везуть.
Чи то було, чи не було?
Щасливе батьківське село,
Де ми з сестрою підростали,
Щодня щось нове пізнавали.
Жили з надією в серцях,
Що перед нами світлий шлях.
Чи то було, чи не було?
Обдерте батьківське село.
Садок дитячий без дітей,
Навіть без вікон, без дверей.
Де сміх лунав- живе печаль.
Дивлюсь: і серце тисне жаль.
Чи то було, чи не було?
Забуте батьківське село.
Понурі люди тут живуть.
Хворіють та горілку п"ють.
А молодь в місто утіка.
Мабуть, вже доля в них така.
Чи то було, чи не було?
Вже кримінальне те село-
Тут дивні люди приїжджають,
Ліси безкарно вирубають.
Далеко в місто їх везуть,
Заможним людям продають.
Як би на світі не було,
Та наймиліше те село!
Найкраща там небес блакить,
Туди душа моя летить
На рідний батьківський поріг,
Бо це- дорога із доріг!
