Ти ніколи не відчуєш того, що я відчуваю, коли п'ятий день чекаю твого телефонного дзвінка, і намагаюся говорити менше з тими, хто відволікає мене, і, як мені здається, в даний момент займає лінію, але ж у цей самий момент ти можеш почути короткі гудки, набираючи мій номер. Я вихоплюю телефон у натовпі, в ресторані, я беру його з собою в душ і кладу його поряд з ліжком. І чекаю, коли він покаже мені на дисплеї твоє ім'я. Ти ніколи цього не побачиш, як я дивлюся на твій номер, і букви, що складаються в слово, що я шепочу вночі. Я кличу тебе. Я хочу просто знати, як ти, почути твій голос. Ти ніколи не відчуєш, що я відчуваю, коли чекаю твого дзвінка. Ти сказав: "Подзвоню як-небудь". Що таке "як-небудь"? Це час доби або спосіб набору номера? Що це? Цього ніколи не взнаю я.
Ти ніколи не дізнаєшся, що таке не бачити тебе тиждень. Я ходжу по вулицях і шукаю тебе, я знаю, що ти не так часто буваєш тут, але пам'ятаєш, я зустріла тебе влітку, це було давно, але все-таки було! Чомусь цього немає зараз. Невже знову чекати літа? Я кожного вечора дивлюся у бік свого будинку, я хочу встати і піти від цих людей, вони не можуть знати, що я відчуваю, вони раді, тому, що я з ними, але ж я без тебе. Я відчуваю тебе, як ти їдеш додому із занять, як ти заходиш в під'їзд і піднімаєшся сходами, і весь цей час я з тобою, але потім ти закриваєш двері, мене розмазує по вибіленій стіні, і все закінчується. Далі мені не можна. І я хочу, що б ти знав, як це - бути без тебе.
Ти ніколи не зрозумієш того, що зрозуміла я. Що мені без тебе не можна. Мої сили закінчуються. Я починаю задихатися, я ніби в батискафі, який обірвався з троса і йде на дно. Я не можу без тебе дихати. Я відчуваю, що кожен день я намагаюся робити все більш рідкісні вдихи, але рано чи пізно я зроблю свій останній вдих. Якщо ти не встигнеш. Ти ніколи не дізнаєшся, як я люблю тебе ...
ID:
174311
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.02.2010 21:16:48
© дата внесення змiн: 26.02.2010 21:16:48
автор: NarКотик
Вкажіть причину вашої скарги
|
я рада, що сподобалось)
