Хочеш, ми будем рахувати час???
Я тобі скажу, що кінець так близько...
Ми будем плакати, бо день іще не згас,
А небо над землею низько-низько...
Ми знову втечемО на край землі
Нас ще раз зловить вітер, і байдуже...
Нехай! Можливо, ми не будемо сумні
Можливо, ранок нас вже не розбудить...
Хочеш, ми на стіні напишем наші мрії?
Хтось намалює спокій у всім світі...
О, не тони в безмежній безнадії!
Ще треба у душі намалювать графіті...
А я б фломастером замалювала сонце!
Ми б танцювали знову серед поля...
Нехай собі говорять, що лиш сон це
Бо все це бачила лише німа тополя.
А хочеш? Хочеш я...піду назавжди?
Спалю мости і не повернусь більше
Лиш міражем у сон приходитиму завжди
А ти живи...бо вже не буде гірше.
Ми все життя у мріях проживемо...
І небо знов складеться, ніби пазлом
Давай кохання наше збережемо!
А хочеш, ми помремо разом???
