Туманні сльози обігріли моє тьмяне єство.
Маленьку таємницю випила роса.
Ти втілився у ангельське божество,
Змахнувши крилами,злетів на небеса.
Немов загублена(розгублена?) стою над прірвою.
Чекаю,що простелиш мені шлях чуттями.
Згортаюся,тремчу,стаю сліпою зіркою.
А ти кидаєш в мене камінцями!
Ще крок, і я впаду(злечу?),
РозІрву прірву голубою птицею.
Ти вибрав журавля у небі,
А я колись була тобі синицею.
