Тремтливою, холодною рукою
Відкрила двері у незнаний світ
Крилата постать що була чужою
І в твоїм серці розтопила лід.
Вона взяла усі твої печалі
Й розвіяла над полем без країв
І ти дивився як злітала далі
Все вище до незнаних рубежів.
Вона відкрила підступ до надії
Сміливо здоланим крутим шляхом.
Й навіки залишаючись лиш в мрії,
Продовжила блукати за вікном.́