Ведмідь Ревун завжди хотів здоровим бути.
Тож бігав і ходив стрибати на батути.
Сто раз за день він присідав і прес качав.
Ще й силу мати у руках ведмідь бажав.
Тож попросив батьків купити йому гирю.
- Як буду сильним, - мовив,– бурю втихомирю –
Ту, що посміє в ліс наш любий залетіти.
Змету її з дороги, наче осінь літо.
Тато і мама, вчувши це, зареготали.
Все ж в магазині гирю синові придбали.
Щодня її Ревун угору піднімав.
М’язи передніх лап і задніх накачав.
Виріс здоровим, мав струнке м’язисте тіло.
За що не брався, швидко все робив і вміло.
Дорослим став, дім собі гарний збудував.
Вулики звів, малинник і садок заклав.
Знайшов дружину. З нею в світ дітей привів. Щасливим був. Світові Божому радів.