Думки мої тиша вечірня колише
Вечір пізній наповнив холодний туман
Ну а місяць тайком зірочкам листи пише
Хитро сплітає солодкий обман
Верби любуються довгими косами
І в вітру обіймах гнучкий їхній стан
Трави затихли полонені росами
Калини вдягнули червоний кафтан
Глибокі потоки збігають до річки
Десь бродить стежками моя гірка журба
Розмову ведуть між собою смерічки
Поле томлять вагою жовто стиглі хліба
Селецька Галина
