Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірин Ка: Ген ката - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зоя Енеївна, 27.11.2024 - 18:37
Переконливо і глибоко написали про ген,що існує,що потрібно викоренити із нашої землі.Ганна Верес, 24.11.2024 - 23:12
Правдивий, сильний переконливий Ваш вірш. Спасибі, Майстрине. Прийшли нащадки їх катів. Зібрати нам потрібно сили І вирвати цей клятий ген, Зʼєднавши міцно наші руки, Бо якщо ні, під вий сирен В катівню йтимуть наші внуки… Ніна Незламна, 24.11.2024 - 19:45
Правдиво! ВІЙНА - БІДА.Тільки в єднанні сила,якби ж всі це розуміли.. І вирвати цей клятий ген, Зʼєднавши міцно наші руки, Бо якщо ні, під вий сирен В катівню йтимуть наші внуки Давно пора позбутися,уйняти цього сусіда... Не втратьмо віри в краще! Дмитро Кiбич, 24.11.2024 - 14:16
Гарний вірш, Ірин Ко. Досить актуальні рядки, замислитися є над чим. Та не так, щоб ми і всміхалися ворогу, а просто демонструємо відсутність єдності. Здоровий глузд нам радить, що внутрішні чвари треба відкласти до кращих часів, а ми чхати на його рекомендації хотіли. Звичайно, "краще" ж прислухатись до того, що постійні завсідники лавочок біля під'їздів варнякають. Одна половина регулярно скавчить про "зелену плісняву" і наркомана з гасел у стилі "Порох - сила, Кокс - могила". Iнша половина скавчить про головного конкурента - алкоголика, який п'є не просихаючи, регулярно напивається до поросячого вереску. Такі ось справи.
|
|
|