Душею лину в Україну,
Обнять її й страшну руїну,
Солдата втішити мольбою,
В ній залишитися собою.
Торкнути хрест, зігріть окопи,
Переписати гороскопи,
Змінити все, за руку взяти
Мале дитя, котре без тата.
Котре без матері зростає,
Нехай же світ його кохає,
Маленьке серденько зігріє -
Хай болю нелюд вже не вдіє.
Прикрити б рани калинові,
Дощами хрещені у крові,
Та не забути крик лелеки,
Ключ журавлиний - вічний клекіт.
В магічній силі - силі духу,
Прикрить хоругвами розруху,
В снігах пекучих - у хуртовину,
Думками лину в Україну...