Хтось збереже цю країну для сумних
пісень чи веселих,
А, хтось повернеться і стане грати
навмання,
Хтось проживе усе життя із гіркотою, сумом, болем.
А хтось в країні ніби був, але в душі не з нею!
Ніхто тебе не зрозуміє краще тих,
Хто йшов з тобою всі твої шляхи:
Хто бачив твої сльози, біль, і страх.
Хто бачив твої посмішки, маленькі перемоги.
Хто тихо та невидимо тримав на пульсі,
Твоє життя!
І поки ти був в русі, на паузу поставили своє.
А час пливе, і сиплеться безжально його пісок,
(Хоча, то може сиплеться вже з тебе ?:)
І встигнуть хочеться пожити в тиші,
І так не вистачає шумних міст, без сліз!