Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: З Днем Незалежності, Україно!! Псалом 180 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 25.08.2024 - 17:35
Шукаємо винуватих! Ми ніби самі собі кажемо: «Ну чому це так…хочу так….чому я ніяк не встигаю.» А кінцево по-суті ми самі не дуже знаємо, що хочемо. Одним словом, мучимося і мучимо тих, що поряд. Я переконаний, що відчуття виснаженості у сучасних людей, здебільшого, зроджується не від завантаженості, а від не вірно виставлених преорітетів.Ясний і погідний погляд на обставини життя народжується від довіри Богові. Коли усвідомлюємо, що Бог краще знає, що нам треба. ("Бог краще знає, що нам треба", о Лука Михайлович, ДивенСвіт) Шевчук Ігор Степанович, 25.08.2024 - 17:14
Як писав Мартін Груневег, який відвідав Київ наприкінці ХVI століття: “Софійський собор стоїть у далечині від людей на полі, тож ми не знали, як туди потрапити. На мою думку, протягом війн її берегли не тільки християни, але й татари, оскільки вона стоїть зовсім ціла, і її духовенство має звичку в певні дні проводити в ній богослужіння”. Отже, сказати, що був великий занепад ми не можемо.Цікаво, епіграфічний матеріал показує, що Собор відвідували як православні, так і уніати, і вірмени, і протестанти, і домініканські монахи. Собор лишався святинею для всіх. (В’ячеслав Корнієнко: Київ у ХІ столітті вже розмовляв українською Євген Букет -22/05/2024,портал УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС) Шевчук Ігор Степанович, 25.08.2024 - 17:08
Наприклад, є напис першої половини ХІІ століття, таке собі “викриття у віршах”: “Горе тобі Андрониче, ох тобі небоже. Чому єсі зло створіл не відає ніхто же. Толі тє звєлі Кузьма” ми вже бачимо типові риси вже і побудов речень, і власне звернення “небоже”, “Андрониче”, “горе тобі”, а не “тєбє”. Тобто вже у ХІІ столітті чітко читається українська мова. (В’ячеслав Корнієнко: Київ у ХІ столітті вже розмовляв українською Євген Букет -22/05/2024,портал УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС) Шевчук Ігор Степанович, 25.08.2024 - 16:54
Так само знайшлося графіті, яке читалося так: “Купріянє горазд єсі єли суі расмгліца мі”. Я, спілкуючись з колегами, розіслав текст з проханням допомогти в читанні та перекладі. Перша частина, яка написана церковнослов’янською “Купріянє горазд єсі” – це переклалося легко. А от слова “расмгліца мі” викликало ступор, адже були думки, що там щось інше написано, можливо, не так авторка написала. Але, якщо ми зазирнемо в Академічний словник сучасної української мови, то ми побачимо там слово “смага” – відчуття спраги, жаги до чогось. Похідне – засмагати. Воно збереглося й донині. Тому цей напис цілком логічно перекладається з урахування сучасної мови: “Купріяне, який же ти гарний, скільки мені ще даремно розпалятися”. Це писала жінка, якій Купріян щось, напевно, пообіцяв. Вона повірила, чекала, а він довго зволікав. Люди в таких умовах зверталися з проханням, з молитвою до Бога, щоб якось Господь розправився з кривдником і направив його на істинний шлях. (В’ячеслав Корнієнко: Київ у ХІ столітті вже розмовляв українською Євген Букет -22/05/2024,портал УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС) |
|
|