Ранок, дощ і павутина,
Замережила траву.
Я із Світом цим єдина,
Я у Всесвіті живу.
Все навколо - гори й ріки,
Птахи й звірі, й дикий степ,
Залишають в серці бліки,
Наче первісний вертеп.
Усіма очима бачу,
Як розпилюю імлу.
Бачу тих, кому пробачу
І кому несу хулу.
Я і каменем холодним
Тут лежу вже сто століть.
Волочусь котом голодним,
Між господарських угідь.
Я - війна і я ж свобода,
Синє небо й сірий пил.
Я і виродок, і врода.
Я - безсилля, й чаша сил.
Всі обставини й події,
Все, чим сповнена земля
Від зневіри до надії —
Це створили ти і я.