Щоранку прокидаєшся і сунеш на роботу,
Додому повертаєшся - як після побиття...
Плетешся,як замучена знекровлена істота,
Отак ти цьому світові віддав свій день життя...
Отак ти цьому світові віддав свій день життя !
∆∆∆
Цей клятий світ збудований на хитрих перепонах,
Сьогодні - пощастило,ну а взавтра вже програв...
Щоразу почуваєшся, як щур на перегонах,
І все ганяєш колами у лабіринті справ...
І все ганяєш колами у лабіринті справ !
∆∆∆
Зупинишся поправити міцну шлею під задом,
Крізь ро́ки слідом тягнеться життєва борозна...
Почухаєш потилицю - немає що й згадати,
А вже на твоїх скронях сріблиться сивина...
А вже на твоїх скронях сріблиться сивина !
