Ага Шахід Алі Постскриптум Вовка до „Червоної Шапочки”
По перше, майте співчуття до мого розуміння історії:
Я це роблю для нащадків,
для вихователів з дитячих садочків
і для пояснення моралі:
маленькі дівчатка не повинні тинятися
в пошуках дивовижних квітів,
і їм не слід розмовляти з незнайомцями.
І потім майте співчуття до мого чесного розуміння сюжету:
Хіба я не міг проковтнути
її прямо в лісі?
Чому я її розпитував, де живе бабуся?
Ніби я, живучи в лісі, не знаю про будиночок
під трьома дубами
І про бабусю, яка живе в ньому
зовсім одна?
Хіба я не міг її проковтнути за кілька років до цього?
І можете звати мене Великим Поганим Вовком,
віднині це моє єдине ім'я.
Все ж я не був розбещувачем дітей,
Тільки погодьтеся, що вона була таки гарненькою.
Ще про мисливця:
Чому я спав, коли він розпорював
Мою товсту чорну шкуру
і наповнював мене сміттям і камінням?
Я побіг з цим тягарем і впав,
тільки для того, щоб дітям було смішно
як гуркоче каміння
у розрізаному животі,
і вивалюється з нього сміття,
У повній відповідності з часом,
коли казка повинна
закінчитися.
Agha Shahid Ali The Wolf's Postcript to 'Little Red Riding Hood'
First, grant me my sense of history:
I did it for posterity,
for kindergarten teachers
and a clear moral:
Little girls shouldn't wander off
in search of strange flowers,
and they mustn't speak to strangers.
And then grant me my generous sense of plot:
Couldn't I have gobbled her up
right there in the jungle?
Why did I ask her where her grandma lived?
As if I, a forest-dweller,
didn't know of the cottage
under the three oak trees
and the old woman lived there
all alone?
As if I couldn't have swallowed her years before?
And you may call me the Big Bad Wolf,
now my only reputation.
But I was no child-molester
though you'll agree she was pretty.
And the huntsman:
Was I sleeping while he snipped
my thick black fur
and filled me with garbage and stones?
I ran with that weight and fell down,
simply so children could laugh
at the noise of the stones
cutting through my belly,
at the garbage spilling out
with a perfect sense of timing,
just when the tale
should have come to an end.
За дурненьку Червону Шапочку замучили розумного Сірого Вовка?
Аби ж то. І Червона Шапочка одягена в червоний революційний ковпак, і бабуся-єретичка переховується в лісі, і Вовк-інквізитор вишукує схованку єретиків у лісі, і єретики рятують від інквізитора Червону Шапочку з бабусею. З жорстокої зашифрованої дійсності виросла повна протиріч казочка для діточок.
