Гриби з Юггота - 24 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)
24. Канал
Лихе є місце, уві снах воно,
Будинки в нім високі та пусті,
Каналу вздовж, і запахи густі
Страху з потоку, де не видно дно.
Вузькі провулки, що дахи впритул,
До вулиць – чи знайомих, а чи ні,
І темінь мертва вікон на стіні,
Де місяць заливає пустоту.
Не чути кроків, тихий звук лише,
Тих маслянистих вод, котрі течуть,
Під каменем мостів хлюпоче муть,
І далі, в океан її несе.
Не скажуть вже коли потік той змив
Зі світу цього, світ-блукач зі снів.
XXIV. The Canal
Somewhere in dream there is an evil place
Where tall, deserted buildings crowd along
A deep, black, narrow channel, reeking strong
Of frightful things whence oily currents race.
Lanes with old walls half meeting overhead
Wind off to streets one may or may not know,
And feeble moonlight sheds a spectral glow
Over long rows of windows, dark and dead.
There are no footfalls, and the one soft sound
Is of the oily water as it glides
Under stone bridges, and along the sides
Of its deep flume, to some vague ocean bound.
None lives to tell when that stream washed away
Its dream-lost region from the world of clay.
