Лише під крислатими ялинами почуваюсь в безпеці.
Зорі проганяють хмару: "Іди вже, сива, до стодоли!"
Їхній відгомін підхоплюють дзвони,
закликаючи на Вечірню.
Цвіркуни неприборкані розносять під куполом неба.
Їм байдуже, що стемніло!
Їх не лякає січень, з його намірами!..
.................................
Дзвони, птахи і зорі...
Спогади й надії.
Чи донесуть крилаті їхній гомін туди, де небо тривожне?
Туди, де й без присутності - присутня?
Туди, де мій початок і моє народження.
30.12.2023р.
