Як валиться стеля найгучніше гримить кришталева люстра
Бо там, де забагато "цяцьок" буває беззмістовно пусто
Як між обгорткою й світлом обрати засліплений шлях
Це не змінює право на щастя, і по іншому не освітлює час .
У нас була красива кришталева люстра.
Вона висіла у залі, де без неї здавалось було ну зовсім вже пусто.
У свята ми збирались усі й сідали разом за смачнезний стіл
Я дивилась на люстру і думала , як гарно буває, як дома є справжній красивий в всіх сенсах дім .
Раз на рік ми з бабусею знімали її і замочували в воду з" Галою " (в плин)
Потім годинами перемивали/ сушили і знову давали їй право світити з своїх кількасот красивих перлин
Ми говорили, сміялись , часом дідо знімав нас на відік , мені було п'ять
я мала серйозну місію - витирати й складати той непотрібний нікому кришталь
Так бувало що рік. Така традиція , як новорічна ялинка й пампушки на Боже Різдво
Не уявляла , як було без неї, і як взагалі було до.
А потім не стало для кого світити і виявилось , що люстра насправді важка ...
І тіні кидає, і мутна, і якась беззмістовна і навіть гидка..
Довго ходила , дивилась, а потім плюнула і зняла.
І аж тоді розпрощалась і скинула тіні-тягар.
В тіней ж також буває , аж зовсім не все гаразд....
Хай залишиться люстра з кришталлю у спогадах в гарний щасливий час..
Наповнити цінністю можна й пам'ять , якою б вона не була ..
І в ній може бути більше , ніж в цілому світі любові й тепла
Хай тримає кожного спогад цінніший ніж кришталь
Хай тримає , щоб не було, бо то наша захисна вуаль.
