У весняних огнях, у руках твій волос -
Я молюсь про кориди милість.
В завірюсі страшній чути пролісків голос -
Навкруги сновигає білість.
Розіб'є мене березня громом дзвінким -
Не стихають мої молитви.
Змиють мене остовпілим дощем -
Не знесуть оглашенні ритми.
Я гукну, закричу, розірву в п'ятикут -
Не піду за твоїм мотивом.
Я скорюсь, і зігнусь, і нехай би когось
Ошелешив нічним розривом.
Розіп'яла й мовчиш? В надвечір'ї сидиш?
Урагани твої і роси!
Ухопила - залиш. Я промовчу - простиш.
Серпом ночі обріжеш коси.
