За твором Женьшень http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855901
----------------------------------------------------------
Зацілуй мене…
Зацілуй мене так як ти вмієш
Зачаруй своїм блиском очей
Ти лиш мій ти лиш мій ти це знаєш
Там на ковдрі... наш присмак ночей
Так... це дивно і смішно і грішно...
Я пишу про тебе щодня...
Бо від тебе в душі так затишно...
Я з тобою... від тебе... твоя...
-----------------------------------
Поцілунки твої пахнуть й досі
На вустах, на щоках, на спині
І на самому кінчику носа,
Хоч просила тебе: припини.
У обіймах розтала гарячих,
Підставляла вуста вже сама,
Але потім ти був нерішучим,
І картинка тут стала німа.
Лиш на хвильку, усе обійшлося.
Очі в очі, а далі - без слів...
Про це мріяли, все ж це збулося.
За вікном давно ранок розцвів...
Оксанка, рада тобі...Та що я можу сказати тобі:З таким життям, як у нас тут: злидні, війна, віруси, брехня і т.д., то мені зараз все рівно чи зима, чи весна...Нічого не радує...
Просто іноді щось напишетьтся, то і є маленькою радістю...Бажаю тобі удачі!!