Ночами, днями, вечорами,
Горять два сонця у мені,
Летять за обрій із вітрами
Від них малесенькі вогні.
Два бога Ра в мені палають,
І подих топить білий сніг,
Гарячі ноги зігрівають
Морозне тло земних доріг.
Любов і щастя об'єднались,
Душа від радості кричить,
До чого б руки не торкались -
Усе засвічується вмить.
А очі - наче смолоскипи,
Які не гаснуть від вітрів,
Навколо пахнуть квіти липи
З чиїхось сонячних світів.
Бурульки в серці розтопились
І тіні темряви старі,
В мені два сонця засвітились,
Два жовтих блюдця, дві зорі...
***
Чудовий вірш! 
