Я часто згадую про тебе
Мені говорить синє небо
Що ми навіки вже не разом
І горло здавлює образа
Я так хотіла б все віддати
Щоб кожен день з тобою
Жити й щось переживати
Бо твої карі очі - це лікарство,
Без них мені як завжди важко
Минуле вже нажаль не поверенеш,
Але ти досі і в теперішнім живеш
І будеш жити, аж до подиху останнього,
Бо з пам'яті не стреш моє перше кохання
І як би ти хотів цьому вже перешкодити -
Тебе й мене дороги завжди будуть зводити
І навіть якщо та любов давно пройшла ,
Але вона жива, і завжди буде серед нас
Я не кажу що іншого не зможу полюбити,
Але тебе забути й стерти я немаю сили,
Бо що вже сталося , не наша воля то була -
За нас так вирішили небеса й земля,
А я бажала й зараз - щастя тобі хочу побажати,
Завжди радіти і ніколи віри не втрачати,
Нехай твоя усмішка вічно буде на обличчі,
Бо ти це заслуговуєш беззаперечно
