|
Мій край,геть в білих кольорах,
ліси,поля,села в снігу і річки у льодах.
Це все Зима зробила,намалювала,
у колір білий,ну зимній,як в шубку вбрала.
Навколо гори височіють сніжані,
на них шапки білі,наче хутряні.
Сніжинки білі,танцюють з вітром на даху-
казковий край мій,у цю погоду сніжану.
Дерева нахилились,до землі- в саду,
тяжко терпіти,цю білу Зиму.
Сніг ношею тяжкою,на гілках їх,став,
як не покірних-на коліна,всіх поклав.
Тільки старий,хвостатий кіт,
ступає,так легенько,ще не звик-на сніг.
Хоч Зиму не одну,хвостань цей пережив,
та холод допікає,бо до Зими,ще кіт-не звик.
Не раз писав і говорив я всім-
мій край красивий і чарівний в любій порі.
Моє село,це доказ моїх слів-
в цей час,воно зимні прикраси,приміряє на собі.
ID:
858944
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.12.2019 17:35:27
© дата внесення змiн: 23.12.2019 17:35:40
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|