Карпати милі,що ви мовчите,
ви теж Зимі,рідненькі терпите.
Вона накрила,ношею зі снігу-
вас милі,та всю могучу полонину.
Хоч ви і білі,та могучі,
але не видно,ту красу-ну ваші кручі.
Які світилися,всі у красі,
у весняні,літні,та осінні дні.
Хоч ви,всі білі,та могучі,
де ваша сила і ваші кручі.
Зима у білий колір,покрасила усе-
вона так,вихваляє всім себе.
А ви Карпати,могучі і красиві,
ви як гоцули-сильні і терпеливі.
Душа ваша,як у всіх,на цій землі,
родилася й живе у доброті.
Бо ви Карпати,милі терплячі,
тому і не змогли Зимі, ви відказати.
Ви знаєте,прийде Весна-красна,
Зима втече і більшою буде,ваша краса.
