Все якось так буденно і однаково,
І новий день так схожий на минулий,
Хоча, що було вчора вже й забула...
Й нехай, учора - це моє минуле
Тож і не треба пам'ятати чи оплакувать.
Сьогодні ж буде так, як має бути
І незважаючи, на наші заперечення
Нам доля в зошит пише нове речення,
А Ангел ніжно обійме за плечі
І супроводить, щоби не спіткнутись.
А завтра... головне, щоб дочекати!
Щоб ніч у сні спокійно промайнула,
Щоби зоря в віконце заглянула,
А зранку, щоб до себе посміхулась
І у молитві день змогла почати.
