Чого ніч оця стала довга,
Не можу віки зімкнути.
Чому вона така темна?
-Тому, що тебе не забути...
Згадую нашу весну,
Маки червоні в житах...
Ми по полі бродили,
Злітав переляканий птах...
Осіння пора настала,
Осипались колоски.
Пелюстки з маків опали,
Залишились одні голівки.
Жду тебе я і виглядаю
Та й і дальше буду ждати.
Гірка доля нас розлучила
Коли країну пішов захищати...
На стежину усе дивлюся
І увижається образ твій.
Та маю віру, що діждуся
І в обійми впаде син твій.
