Вода дзюрчить потічками,
Струменить і тікає у даль.
Вона біжить у море річками,
Ховає смуток під вуаль.
Квітучий берег від роси іскриться,
Сонячні проміння лоскочуть нас.
Світанок прокинувся і веселиться,
Плете віночок із золотих прикрас.
Ранок, сипле в серце роси,
Співають струни неба і душі.
Ми присіли на запашні покоси,
А я складаю тобі ліричні вірші.
У небесах жайворонок кружляє,
Дарує нам мелодійні пісні.
Все кругом від співу оживляє,
Видає ноти, такі голосні.
Цей спів і нас причарував,
Від кохання пломеніють серця.
Прийдешній день нас привітав,
Скупав у теплих водах озерця.
О, то Ви співець кохання. Гарно! 
