Сховаюсь під ковдру - уся, з головою
Від світу спочити. Втомилась? Авжеж!
Без "треба" і "мушу" і без телефона
Я можу зробитись байдужою теж
Ні їсти, ні пити, хіба вітаміни,
Бо вже вікове, без "Омега" - ніяк,
Годинник і ковдра , а ще - білі стіни
Ну як же втомилась... думками... Ох як...
А може хутенько годинника зняти?
Немає мене! Мене просто нема!
Дозволю синиці лише заспівати,
Бо там її час, її люба зима
Заритись ведмедем, поспати, не чути...
Хай світ зачекає, а птаха летить,
Проблеми, невдачі - в сміття і забути
На чистому аркуші - радощів мить!
Земля спочиває,віддавши врожаї,
Щоб сили набратись і так віддавна
Нехай аніщо мені не заважає
Я в сплячці з собою, у мене -
зима
24. 12 18.
Н.Карплюк- Залєсова.
СПИТАТИСЬ МОЖНА...
